Коли варто звернутися з дитиною до алерголога?

Алергічні захворювання сьогодні діагностують дедалі частіше. Причина не лише в удосконаленні методів діагностики, адже кількість людей, які страждають на алергію, справді зростає. Особливо часто алергічні реакції виникають у дітей раннього віку.

Як зрозуміти, що дитині потрібна консультація алерголога? Розглянемо основні симптоми та ситуації, на які варто звернути увагу батькам.

Що таке алергія і чому вона виникає?

Алергія – це надмірна реакція імунної системи на речовини, які зазвичай не становлять небезпеки для організму. Це можуть бути харчові продукти, пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин або грибки. Після контакту з алергеном організм починає виробляти антитіла класу IgE, що спричиняє вивільнення гістаміну та появу характерних симптомів алергії.

Серед факторів, які можуть впливати на розвиток алергічних захворювань, виділяють:

• спадкову схильність;
• надмірно стерильне середовище;
• несприятливі екологічні умови;
• вживання продуктів із високим ступенем обробки;
• зміни способу життя та харчування.

Діагностика алергії у маленьких дітей часто викликає труднощі. Багато симптомів схожі на прояви звичайних дитячих захворювань. Наприклад, нежить, кашель, висипання на шкірі або проблеми з травленням можуть супроводжувати як алергічні реакції, так і інфекційні захворювання. Саме тому встановити точну причину нездужання іноді буває непросто.

Коли дитину потрібно показати алергологу?

У багатьох випадках першим лікарем, до якого звертаються батьки, є педіатр. Проте якщо симптоми не зникають або стандартне лікування не дає результатів, лікар може рекомендувати консультацію алерголога. Обов’язково зверніться до спеціаліста, якщо:

• у дитини виникає задишка після вживання певних продуктів або контакту з можливим алергеном;
• спостерігається набряк обличчя, губ чи язика;
• симптоми повторюються регулярно;
• виключення можливого алергену не приносить покращення;
• алергічні прояви впливають на якість життя дитини.

Алергія може проявлятися по-різному та зачіпати різні системи організму. З боку дихальної системи – це тривалий або постійний нежить, закладеність носа, часті бронхіти, рецидивуючий ларингіт, часті інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів, вушні інфекції, кашель, напади задухи, задишка.

Шкірні прояви: сухість шкіри, свербіж, екзема, кропив’янка, атопічний дерматит, висипання різного характеру.

Порушення травлення: біль у животі, здуття живота, кольки, блювання, діарея, закрепи, погіршення апетиту.

Загальні та поведінкові симптоми: швидка втомлюваність, головний біль, біль у м’язах та суглобах, тривожність, перепади настрою, труднощі з концентрацією уваги, апатія або, навпаки, підвищена збудливість.

Своєчасна діагностика допомагає не лише полегшити симптоми, а й запобігти розвитку серйозніших алергічних захворювань у майбутньому.